Християнсько-демократичний союз (НДР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христианско-демократический союз

нім. Christlich-Demokratische Union Deutschlands
Країна НДР
Голова партіїГеральд Геттінг, Andreas Hermesd, Jakob Kaiserd, Otto Nuschked, August Bachd, Wolfgang Heyld і Лотар де Мезьєр
Дата заснування26 червня 1945
Дата розпуску3 жовтня 1990
Штаб-квартираБерлін, НДР
ІдеологіяХристиянська демократія
Християнський соціалізм
Союзники та блокиСЄПН
ЛДПН
НДПГ
ДКПГ
Національний фронт ГДР
Німецький соціальный союз
Демократичний прорив
Альянс за Німеччину
Кількість членів 140 000
ДевізEx oriente pax

Християнсько-демократичний союз (нім. Christlich-Demokratische Union Deutschlands, CDU) — консервативна партія в Східній Німеччині у 1945-1990 роках.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснований 26 червня 1945 року. В 1950-1990 роках виступав в блоці з СЄПН, ЛДПН і рядом інших партій і громадських організацій (Національний фронт НДР), входив в уряд керований СЄПН. Геральд Геттінген, очолював ХДС у 1946-1989 роках, був головою Народної палати НДР у 1969-1976 роках.

Після падіння Берлінської стіни ХДС підтримав процес демократизації. У листопаді 1989 року Геральд Геттінген пішов у відставку з усіх посад. Головою партії був обраний Лотар де Мезьєр. 5 грудня 1989 року ХДС вийшов з Національного фронту. Увійшов в «Альянс за Німеччину» разом з «Демократичним проривом» і Німецьким соціальним союзом. На виборах 1990 року виступав самостійно, отримав більшість (40,8 % голосів) і сформував коаліційний уряд на чолі з головою ХДС Лотаром де Мезьером. Член ХДС Сабіна Бергман-Поль 5 квітня 1990 року була обрана головою Народної палати НДР, і оскільки Державний рада НДР була скасована, стала головою НДР.

В кінці 1990 року ХДС НДР і «Демократичний прорив» об'єдналися з західнонімецьким ХДС.

Організаційна структура

[ред. | ред. код]

ХДС складалася з окружних організацій (bezirksorganisation), окружні організації з районних організацій (kreisorganisation), районні організації з первинних організацій (grundorganisation).

Вищий орган — з'їзд (parteitag), між з'їздами — головне правління (hauptvorstand), між його засіданнями — президія головного правління (praesidium des hauptvorstandes) і секретаріат головного правління (sekretariat des hauptvorstandes), вища посадова особа — партійний голова (parteivorsitzender), вищий ревізійний орган — центральна ревізійна комісія (zentrale revisionskommission).

Навчальні заклади

Мала партійні навчальні заклади — Центральна партійна школа і окружні партійні школи.

Партійні видання
  • «Новий час» (Neue Zeit з видавництва Union Verlag) (загальнонімецька)
  • «Союз» (Die Union) (Саксонія, пізніше округу Дрезден, Лейпциг, Карл-Маркс-Штадт)
  • «Новий шлях» (Der Neue Weg) (Саксонія-Анхальт, пізніше округу Галле, Магдебург)
  • «Тюринзька щоденна газета» (Thüringer Tageblatt) (Тюрингія, пізніше округу Ерфурт, Гера, Зуль)
  • «Демократ» (Der Demokrat) (Мекленбург — Передня Поммерания, пізніше округу Росток, Шверін, Нойбранденбург)
  • «Бранденбурзький союз» (Märkische Union) (Бранденбург, пізніше округу Котбус, Потсдам, Франкфурт-на-Одері)

У 1989 році була створена молодіжна організація ХДС НДР - Християнсько-демократична молодь (Christlich-Demokratischen Jugend).

Міжнародне співробітництво — Коаліційна партія Фінляндії, Об'єднана народна партія в Польщі, Чехословацька народна партія.

Голови партії

[ред. | ред. код]
  • 1945. Андреас Гермес
  • 1946-1947 Якоб Кайзер
  • 1948-1957 Отто Нушке
  • 1958-1966 Серпень Бах
  • 1966-1989 Геральд Геттінген
  • 1989. Вольфганг Хейль
  • 1989-1990 Лотар де Мезьєр

Література

[ред. | ред. код]
  • Ralf Thomas Baus: Die Christlich-Demokratische Union Deutschlands in der sowjetisch besetzten Zone 1945 bis 1948. Gründung — Programm — Politik, Droste, Düsseldorf 2001 (Forschungen und Quellen zur Zeitgeschichte, Band 36) ISBN 3-7700-1884-2
  • Peter Joachim Lapp: Die 'befreundeten Parteien' der SED. DDR-Blockparteien heute, Verlag Wissenschaft und Politik, Köln 1988,
  • Peter Joachim Lapp: Die Blockparteien im politischen System der DDR, Verlag Ernst Knoth, Melle 1988, ISBN 3-88368-135-0
  • Peter Joachim Lapp: Ausverkauf. Das Ende der Blockparteien, edition ost, Berlin 1998, ISBN 3-932180-58-5
  • Michael Richter: Die Ost-CDU 1948-1952. Zwischen Widerstand und Gleichschaltung, 2. korrigierte Auflage, Droste, Düsseldorf 1991 (Forschungen und Quellen zur Zeitgeschichte, Band 19) ISBN 3-7700-0917-7
  • Michael Richter und Martin Rißmann (Hrsg): Die Ost-CDU, Köln 1995, 258 S. — (Schriften des Hannah-Arendt-Instituts für Totalitarismusforschung, ISBN 3-412-07895-6
  • Christian v. Ditfurth: Blockflöten — Wie die CDU ihre realsozialistische Vergangenheit verdrängt, Kiepenheuer & Witsch, Köln 1991, ISBN 3-462-02179-6
  • Manfred Wilde: Die SBZ-CDU 1945-1947. Zwischen Kriegsende und kaltem Krieg. Herbert Utz Verlag, München 1998, ISBN 3-89675-322-3
  • Hans-Joachim Veen, Peter Eisenfeld, Hans Michael Kloth, Hubertus Knabe, Peter Maser, Ehrhart Neubert, Manfred Wilke (Hrsg.): Opposition und Widerstand in der SED-Diktatur (Lexikon), Lexikon Propyläen Verlag, Berlin/München 2000, 456 Seiten
  • Stephan Zeidler: Auf dem Weg zur Kaderpartei? Zur Rolle der Ost-CDU in der inneren Entwicklung der DDR 1952 — 53, Kovač, Hamburg 1996
  • Stephan Zeidler: Die CDU in der DDR vor dem Mauerbau (1953-1961), Holos-Verlag, Bonn 2001

Посилання

[ред. | ред. код]